ќрган зору - око (oculus) складаЇтьс¤ ≥з очного ¤блука ≥ допом≥жних орган≥в ока: м'¤зи очного ¤блука, пов≥ки, сл≥зний апарат. ќко розташоване в очниц≥, маЇ форму кул≥ з випуклим передн≥м краЇм. —т≥нка ¤блука маЇ 3 шари (оболонки). «овн≥шн¤ - ф≥брозна, середн¤ - судинна, внутр≥шн¤ - с≥тк≥вка.
‘≥брозна оболонка в≥д≥граЇ захисну роль, досить м≥цна. ” н≥й розр≥зн¤ють 2 в≥дд≥ли: передн≥й - б≥льш випуклий, менший за розм≥ром в≥дд≥л - рог≥вка ≥ задн≥й б≥льший в≥дд≥л - склера (б≥лкова оболонка).
–ог≥вка (cornea) - прозора випукло-ув≥гнута пластинка, дещо потовщена по перифер≥њ. ѕередн¤ поверхн¤ рог≥вки вистелена багатошаровим плоским еп≥тел≥Їм, а задн¤ - ендотел≥Їм. ” н≥й немаЇ кровоносних судин, але Ї багато нервових зак≥нчень.
—клера (sclera) непрозора (б≥лого кольору) сполучнотканинна пластинка (н≥би зварений б≥лок ¤йц¤). ѕередн¤ њњ частина вкрита кон'юнктивою, утворена сполучною тканиною ≥ багатошаровим еп≥тел≥Їм. –ешта склери вкрита ендотел≥Їм. ћ≥сце переходу рог≥вки у склеру називаЇтьс¤ л≥мбом (краЇм) рог≥вки. ” склер≥ б≥л¤ л≥мба Ї коловий прост≥р - венозна пазуха склери (шлем≥в канал). —клера маЇ кровоносн≥ судини ≥ нервов≥ зак≥нченн¤.
—удинна оболонка очного ¤блука м≥стить багато кровоносних судин, ¤к≥ забезпечують живленн¤ с≥тк≥вки ≥ вид≥ленн¤ вод¤нистоњ вологи. ” н≥й Ї три в≥дд≥ли: райдужна оболонка, в≥йчасте т≥ло ≥ власне судинна оболонка.
–айдужка (iris), або райдужна оболонка, маЇ форму об≥дка, з отвором в центр≥ - з≥ниц¤ (pupilla). «м≥ною розм≥ру з≥ниц≥ регулюЇтьс¤ надходженн¤ св≥тлових промен≥в в око. ” м≥сц≥ сполученн¤ рог≥вки ≥ райдужки знаходитьс¤¤ греб≥нчаста зв'¤зка з щ≥линопод≥бним простором.
” стром≥ райдужки ≥з рихлоњ сполучноњ тканини Ї п≥гмент, кровоносн≥ судини ≥ непосмугован≥ м'¤зи. ¬≥д к≥лькост≥ п≥гменту залежить кол≥р очей. Ќепосмугован≥ м'¤зи розташован≥ двома шарами: рад≥ально (розширюЇ з≥ницю - д≥лататор) ≥ к≥льцепод≥бно (звужуЇ њњ - сф≥нктер).
¬≥йчасте т≥ло (corpus ciliare) - потовщена частина судинноњ оболонки очного ¤блука. –озташоване к≥льцем навколо кришталика, ¤кий прикр≥плений до нього в≥йчастим по¤ском (ц≥ннова зв'¤зка). —трома (основа) в≥йчастого т≥ла складаЇтьс¤ ≥з рихлоњ сполучноњ тканини. ¬она добре васкул¤ризована ≥ маЇ непосмугован≥ м'¤зи, ¤к≥ утворюють в≥йчастий м'¤з - м'¤з акомодац≥њ.
¬ласне судинна оболонка очного ¤блука (chorioidea) складаЇ б≥льшу частину середньоњ оболонки. ћ≥ж власне судинною оболонкою ≥ склерою Ї кап≥л¤рна щ≥лина - навколосудинний прост≥р. ” сам≥й судинн≥й оболонц≥ вид≥л¤ють шари, ¤к≥ називають пластинками: надсудинну, судинну, судинно-кап≥л¤рну, базальну.
Ќадсудинна (пор¤д ≥з склерою) - рихла сполучна тканина, маЇ ≥гментн≥ кл≥тини.
—удинна - м≥стить багато артер≥й ≥ вен, оточених рихлою сполучною тканиною з включеними у нењ п≥гментними кл≥тинами.
—удинно-кап≥л¤рна - складаЇтьс¤ переважно ≥з кровоносних кап≥л¤р≥в.
Ѕазальна - (пор¤д ≥з с≥тк≥вкою) маЇ еластичн≥ волокна.
—≥тк≥вка (retina) - тонка м'¤ка пластинка м≥ж судинною оболонкою ≥ склопод≥бним т≥лом. «адн≥й, б≥льший в≥дд≥л с≥тк≥вки, прил¤гаЇ до власне судинноњ пластинки, м≥стить св≥тлосприймальн≥ елементи ≥ називаЇтьс¤ зоровою с≥тк≥вкою.
ѕередн≥й, менший в≥дд≥л с≥тк≥вки, св≥тлочутливих елемент≥в не маЇ ≥ називаЇтьс¤ сл≥пою с≥тк≥вкою.
” зоров≥й частин≥ розр≥зн¤ють до 10 шар≥в. «овн≥ (б≥л¤ судинноњ оболонки) с≥тк≥вка вкрита п≥гментним шаром еп≥тел≥ю - п≥гментн≥ еп≥тел≥оцити. ” б≥к фоторецептор≥в в≥д них в≥дходить 8-10 цитоплазматичних заповнених мелан≥ном в≥дростк≥в, ¤к≥ в≥дд≥л¤ють одну в≥д одноњ колбочки ≥ палички. Ќайважлив≥шими Ї три шари зв'¤заних м≥ж собою нервових кл≥тин. Ѕ≥л¤ п≥гментного шару розташований р¤д нервових кл≥тин, здатних сприймати св≥тло, - це фоторецептори. ” них Ї в≥дростки у форм≥ паличок ≥ колбочок - це св≥тлочутлив≥ елементи ока. олбочки сприймають св≥тлов≥ промен≥ при ¤скравому осв≥тленн≥ ≥ Ї рецепторами кольор≥в. –ецептори денного св≥тла. ѕалички функц≥онують у присмерках (рецептори присмеркового св≥тла).
ƒругий, середн≥й, шар нервових кл≥тин с≥тк≥вки включаЇ асоц≥ативн≥ нейрони, ¤к≥ зв'¤зують св≥тлосприймальн≥ кл≥тини з наступним трет≥м шаром нервових кл≥тин. “рет≥й - внутр≥шн≥й - утворений гангл≥онарними кл≥тинами, аксони ¤ких, сполучаючись, утворюють зоровий нерв (500 тис. - 1 млн волокон), що виходить ≥з с≥тк≥вки у район≥ диску зорового нерва. ¬ цьому м≥сц≥ св≥тлосприймальн≥ елементи в≥дсутн≥ - це сл≥па пл¤ма ока (с≥тк≥вки). ¬ центр≥ диска зорового нерва у с≥тк≥вку проникаЇ њњ центральна артер≥¤. јртер≥¤ ≥ супутн≥ њй вени проход¤ть в центр≥ зорового нерва.
Ћатерально в≥д диску зорового нерва на с≥тк≥вц≥ Ї забарвлена у жовтий кол≥р д≥л¤нка д≥аметром близько 2 мм - жовта пл¤ма. ” центр≥ ц≥Їњ пл¤ми Ї заглибина - центральна ¤мка, ¤ка м≥стить лише колбочки ≥ Ї м≥сцем найкращого баченн¤.
≥льк≥сть колбочок у с≥тк≥вц≥ зменшуЇтьс¤ з в≥ддаленн¤м в≥д центральноњ ¤мки, к≥льк≥сть же паличок у цьому напр¤м≥ зростаЇ. ” крайн≥х д≥л¤нках с≥тк≥вки палички в≥дсутн≥.
¬сього у с≥тк≥вц≥ нал≥чуЇтьс¤ 6-7 млн. колбочок ≥ 110-125 млн паличок.
У—л≥па частина с≥тк≥вкиФ нервових кл≥тин не маЇ ≥ складаЇтьс¤ ≥з п≥гментного шару ≥ шару еп≥тел≥альних кл≥тин.
—≥тк≥вка ока ≥ зоровий нерв мають сп≥льне походженн¤ з головним мозком - вони розвинулись шл¤хом вип'¤чуванн¤ ≥з зачатка пром≥жного мозку.
¬нутр≥шнЇ ¤дро очного ¤блука включаЇ вод¤нисту вологу, кришталик ≥ склопод≥бне т≥ло. ¬с≥ ц≥ утвори, ≥ рог≥вка, в норм≥, прозор≥, заломлюють св≥тло - прозор≥ ≥ св≥тлозаломлююч≥ середовища ока. ¬они становл¤ть оптичну систему, завд¤ки ¤к≥й св≥тлов≥ промен≥, що надход¤ть до ока, фокусуютьс¤ ≥ проход¤ть до с≥тк≥вки. Ќа н≥й виникаЇ зменшене ≥ перевернуте зображенн¤ предмет≥в (предмету).
¬од¤ниста волога (humor aquosus) знаходитьс¤ у передн≥й ≥ задн≥й камерах очного ¤блука. ѕередн¤ камера - прост≥р м≥ж рог≥вкою, райдужкою ≥ кришталиком. «адн¤ камера - прост≥р м≥ж райдужкою, кришталиком з в≥йчастим по¤ском ≥ в≥йчастим т≥лом. —получаютьс¤ камери м≥ж собою щ≥линою м≥ж райдужкою ≥ кришталиком.
¬од¤ниста волога продукуЇтьс¤ кровоносними судинами в≥йчастих в≥дростк≥в ≥ райдужки. ¬она бере участь у живленн≥ рог≥вки ≥ п≥дтримуЇ внутр≥шньоочний тиск на певному р≥вн≥ (20 - 25 мм рт.ст.). ¬≥дт≥канн¤ вологи ≥де по щ≥линопод≥бних просторах греб≥нчастоњ зв'¤зки у венозну пазуху склери, а зв≥дти - у вени ока.
ришталик (lens) - маЇ форму двоопуклоњ л≥нзи. …ого речовина складаЇтьс¤ ≥з прозорих волокон - видовжен≥ кл≥тини. ÷ентральна частина кришталика тверд≥ша ≥ називаЇтьс¤ ¤дром, периферична - кора кришталика менш пружна. «овн≥ кришталик вкритий капсулою кришталика. ¬≥д нењ в≥дход¤ть волокна до в≥йчастого т≥ла та по¤ска.
—клопод≥бне т≥ло (cjrpus vitreum) - прозора желепод≥бна речовина м≥ж кришталиком ≥ с≥тк≥вкою. «овн≥ воно вкрите тонкою перетинкою. ” кришталику ≥ склопод≥бному т≥л≥ немаЇ судин ≥ нерв≥в.
”мовна в≥сь ока проводитьс¤ через передн≥й ≥ задн≥й його полюси.
ƒопом≥жн≥ органи ока. ћ'¤зи, фасц≥њ. ™ 6 м'¤з≥в очного ¤блука: 4 пр¤м≥ (верхн≥й, нижн≥й, мед≥альний ≥ латеральний) ≥ 2 кос≥ (верхн≥й ≥ нижн≥й). ÷е смугаст≥ м'¤зи. ѕр¤м≥ ≥ верхн≥й косий м'¤зи беруть початок в≥д сухожильного к≥льц¤, ¤ке оточуЇ зоровий нерв. «ак≥нчуютьс¤ пр¤м≥ м'¤зи на склер≥ очного ¤блука спереду в≥д його екватора. Ќижн≥й косий м'¤з бере початок на нижн≥й поверхн≥ очниц≥. «ак≥нчуютьс¤ кос≥ м'¤зи в склер≥ позаду екватора.
ћ'¤з п≥дн≥мач верхньоњ пов≥ки бере початок в≥д верхньоњ ст≥нки очниц≥ ≥ впл≥таЇтьс¤ у шк≥ру ≥ хр¤щ верхньоњ пов≥ки.
ќчне ¤блуко у задньому його в≥дд≥л≥ вкрите сполучнотканинною пластинкою (тенонова капсула), ¤ка утворюЇ так звану п≥хву очного ¤блука. ѕ≥хва зростаЇтьс¤ з фасц≥Їю, що вкриваЇ м'¤зи ока. ћ≥ж склерою ≥ п≥хвою Ї щ≥линопод≥бний (еп≥склеральний) прост≥р. ÷ей прост≥р забезпечуЇ велику рухлив≥сть ока при скороченн≥ м'¤з≥в.
ѕозаду очного ¤блука, за п≥хвою, у очниц≥ Ї њњ жирове т≥ло - своЇр≥дний амортизатор ока.
ѕов≥ки (верхн¤ ≥ нижн¤) мають форму пластинок, легко змикаютьс¤ ≥
закривають око (щ≥лина пов≥к). Ќа в≥льному крањ пов≥к розташован≥ в≥њ ≥ протоки сальних залоз. ѕередн¤ поверхн¤ пов≥к вкрита шк≥рою, п≥д ¤кою розташований коловий м'¤з ока. ¬ товщ≥ пов≥ки Ї щ≥льна оп≥рна сполучнотканинна пластинка (хр¤щ пов≥ки). «адн¤ поверхн¤ пов≥ки вистелена сполучнотканинною оболонкою - кон'юнктивою пов≥ки . ÷е видозм≥нена шк≥ра. ¬она переходить на видиму частину склери очного ¤блука (очна кон'юнктива). ќбидв≥ кон'юнктиви утворюють м≥шок.
¬ район≥ мед≥ального кута ока Ї виступ рожевого кольору Ц сл≥зне м'¤сце, нижче ¤кого Ї заглибленн¤ - сл≥зне озеро. ѕор¤д з м'¤сцем на нижн≥й ≥ верхн≥й пов≥ках Ї горбочки - сл≥зний сосочок з отвором - сл≥зна точка.
—л≥зний апарат включаЇ сл≥зну залозу ≥ вив≥дн≥ протоки: сл≥зн≥ канальц≥, сл≥зний м≥шок ≥ нососл≥зну протоку.
—л≥зна залоза (glandula lacrimalis) знаходитьс¤ у однойменн≥й ¤мц≥ у верхньолатеральному кут≥ очниц≥. ћ'¤зом пов≥ки вона под≥лена на очну ≥ пов≥кову частки. ѕротоки залози в≥дкриваютьс¤ у м≥шок кон'юнктиви, омиваЇ око спереду ≥ ст≥каЇ у сл≥зне озеро. «в≥дси по канальц¤х до порожнини носа п≥д нижньою носовою раковиною.
—льози вид≥л¤ютьс¤ безперервно у невелик≥й к≥лькост≥ ≥ мають бактерицидн≥ властивост≥.
ѕров≥дний шл¤х зорового анал≥затора. ‘оторецептори Ц б≥пол¤рн≥ нейроцити - гангл≥онарн≥ кл≥тини, аксони ¤ких утворюють очний нерв. Ќерв виходить ≥з очниц≥ через канал очного нерва..... (у ¤к≥й к≥стц≥?)
Ќа нижн≥й поверхн≥ мозку утворюЇтьс¤ перехрест зорових нерв≥в, у ¤кому переход¤ть на протилежний б≥к лише волокна в≥д мед≥альних частин с≥тк≥вки. “обто у зоровому тракт≥ п≥сл¤ перехресту ≥дуть волокна, ¤к≥ несуть ≥мпульси в≥д мед≥альноњ половини с≥тк≥вки протилежного ока ≥ латеральних половин с≥тк≥вки свого боку. „астина волокон тракту ≥де до латеральних кол≥нчастих т≥л, де зак≥нчуютьс¤ синапсами на нейронах цих структур. јксони цих структур у склад≥ внутр≥шньоњ капсули ≥дуть до кл≥тин кори потиличноњ частки б≥л¤ шпорноњ борозни, де ≥ зак≥нчуютьс¤ (центральна ланка зорового анал≥затора). ≤нша частина волокон проходить через кол≥нчаст≥ т≥ла транзитом ≥ направл¤Їтьс¤ до верхн≥х горбк≥в чотиригорбкового т≥ла середнього мозку. “ут волокна утворюють синапси на нейронах т≥ла. «в≥дси ≥мпульси передаютьс¤ на ¤дра (рухове ≥ додаткове) окорухового нерва, ¤к≥ ≥ннервують м'¤зи ока, пов≥ки, в≥йчастого т≥ла ≥ райдужки. «авд¤ки цьому забезпечуютьс¤ ор≥Їнтувальн≥ зоров≥ рефлекси ≥ адаптац≥¤ до св≥тлового подразненн¤.
Ќад верхн≥ми пов≥ками розташован≥ брови.
—писок литературы
ƒл¤ подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.referaty.com.ua/
ј так же :
Steven Shapin "A Magician's Cloak Cast Off for Clarity"
¬озможности
интеллектуального развити¤ школьников в св¤зи с формированием методологических
и прикладных знаний в процессе обучени¤ физике
ё.Ѕ.јльтшулер ¬ последнее врем¤ работам по формированию методологических знаний учащихс¤ в процессе изучени¤ физики заслуженно удел¤етс¤ большое внимание. ѕредполагаетс¤, что методологические знани¤ могут решить целый р¤д актуальных проблем современного физического образовани¤, таких как системность, сближение научного и учебного знани¤, повышение уровн¤ познавательной мотивации, а также проблем повышени¤ качества знаний по физике и даже сокращени¤ информационной перегрузки обучаемых [2].
“эдиан
»меди" извинилась, извинитс¤ или нет ћќ и ћ„— –оссии
